Олешинська громада
Хмельницький район, Хмельницька область

18 грудня 2018 року сільський голова Віталій Осядлий прийняв участь у засіданні колегії облдержадміністрації

18 грудня 2018 року голова Олешинської сільської ради Віталій Осядлий прийняв участь у засіданні колегії облдержадміністрації.

Участь у засіданні взяли: голова обласної державної адміністрації Вадим Лозовий, перший заступник голови обласної ради Неоніла Андрійчук, заступники голови адміністрації, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних підрозділів ЦОВВ, голови райдержадміністрацій, міських (міст обласного значення) рад та об’єднаних територіальних громад.

З першим питанням про стан розроблення та оновлення містобудівної документації на території  Хмельницької області доповіла начальник відділу містобудування та архітектури обласної державної адміністрації Ірина Дунаєвська.

З початку року до відділу містобудування та архітектури облдержадміністрації надійшло 178 звернень від райдержадміністрацій та органів місцевого самоврядування щодо розроблення 113 генеральних планів та 65 детальних планів територій за межами населених пунктів.

Схемами планування територій забезпечено 15 районів, проте вони потребують оновлення, так як ця містобудівна документація застаріла, втратила актуальність і є непридатною для використання. Так, розроблено та затверджено нові схеми планування територій Летичівського, Хмельницького, Старосинявського, Старокостянтинівського районів.

Усі 6 міст обласного значення забезпечено оновленими генеральними планами. Цьогоріч розроблено та затверджено план зонування території міста Нетішин, здійснюється коригування генерального плану та плану зонування території, розроблено історико-архітектурний опорний план м. Славута. Проекти змін до генеральних планів та історико-архітектурних опорних планів міст Хмельницький та Кам’янець-Подільський не надавалися на розгляд архітектурно-містобудівної ради, де якраз визначається чи враховуються державні та регіональні інтереси при розробці цієї містобудівної документації.

Історико-архітектурні опорні плани є основою для розроблення генеральних планів історичних місць. Із 24 історичних місць області історико-архітектурними опорними планами, які погоджено у Мінкультури, забезпе­чено міста Кам’янець-Подільський, Деражня, Старокостянтинів, Городок, Ше­петівка, Волочиськ, Дунаївці, Ізяслав, Хмельницький, селища Сатанів, Білогір’я.

На погодженні у Мінкультури знаходяться історико-архітектурні опорні плани міст Полонне, Славута, селищ Летичів, Ямпіль Білогірського району. У процесі розгляду історико-архітектурний опорний план селища Анто­ніни Красилівського району. Розпочато роботу з виготовлення історико-архітектурний опорних пла­нів селищ Ярмолинці та Гриців Шепетівського району.

Потребують розроблення історико-архітектурних опорних планів міста Красилів, селища Меджибіж Летичівського, Смотрич Дунаєвецького, Чорний Острів Хмельницького районів, Стара Синява та Нова Ушиця.

Загалом, протягом року в області було розроблено 121 генеральний план,  планів зонування територій, 93 детальних планів територій, з яких у межах населених пунктів – 38, поза межами – 55.
На розроблення містобудівної документації на регіональному та місцевому рівнях на грудень 2018 року передбачено 12 млн. 835,0 тис. грн, фактично профінансовано усього 1 млн. 748,0 тис. гривень.

За її словами, повільні темпи розроблення (оновлення) містобудівної документації населених пунктів області, в основному, зумовлені недостатнім фінансуванням з місцевих бюджетів. Загальна ситуація ускладнюється відсутністю актуалізо­ваного цифрового картографічного матеріалу, який є вихідним матеріалом для розроблення містобудівної документації, та повинен створюватися відповідно до Закону України “Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність” за кошти місцевих бюджетів.
На практиці це означає, що частина населених пунктів області та інші території позбавлені надійної містобудівної основи для обґрунтування рішень щодо їх розвитку, розміщення об’єктів будівництва, відведення земельних ді­лянок для різних функціональних потреб, що призводить до прийняття супе­речливих рішень щодо забудови територій та їх оскарження.

Також Ірина Михайлівна вказала і на  проблемні питання. Так, у більшості районних державних адміністрацій спеціально уповноважені органи містобудування та архітектури об’єднано з іншими структурними підрозділами, відтак, головний архітектор району виконує обов’язки, що не належать до його компетенції. В окремих районах створено сектори містобудування та архітектури, що ускладнює ефективно і в повному обсязі виконувати державну політику у цій сфері. Наразі зали­шається незро­зумілим механізм розмежування повноважень між структурними під­розділами з питань містобудування та архітектури райдержадміністрацій та органів міс­цевого самоврядування, обраних об’єднаними територіальними громадами, які вже утворили власні підрозділи.

 

Директор Департаменту освіти і науки облдержадміністрації Олег Фасоля розповів про роботу регіональної ради професійної освіти.

Регіональну раду професійної освіти (стейкхолдерів) утворено відповідно до протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 23, розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.16 р. №994-р “Про схвалення методичних рекомендацій щодо формування регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів” з метою координації діяльності заінтересованих органів та організацій у сфері професійної освіти, зокрема щодо визначення регіонального замовлення на підготовку кадрів, модернізації мережі професійно-технічних навчальних за­кладів.

Склад регіональної ради затверджено розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 16.06.2016 № 259/2016-р “Про створення регіо­нальної ради професійної освіти (стейхолдерів)”.
Одним із пріоритетів у діяльності регіональної ради було об’єднання зусиль щодо налагодження конструктивного, взаємовигідного партнерства між закладами професійної (професійно-технічної) освіти, органами влади на міс­цях, роботодавцями та їх об’єднаннями, науковцями, громадськими органі­заціями, що дозволило залучити додаткові ресурси для розвитку системи про­фесійної освіти, зробити її більш відкритою, ефективною та адекватно реагуючою на виклики сьогодення.

Регіональна рада сприяла проведенню модернізації мережі закладів професійної (професійно-технічної) освіти, передбаченої регіональним планом розвитку професійно-технічної освіти на 2016-2018 роки, та створенню нав­чально-практичних центрів з новітніх технологій за галузевим спрямуванням.

Так, відбулося укрупнення 4 закладів професійної (професійно-техніч­ної) освіти шляхом приєднання до них інших та, відповідно, створено навчальні заклади нового типу – 4 професійних центри: державні навчальні заклади Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг, Ярмолинецький агропромисловий центр професійної освіти, Полонський агропромисловий центр професійної освіти та Деражнянський центр професійної освіти. Міністерством освіти і науки України погоджено створення Старокостянтинівського аграрно-промислового ліцею з відокремленим структурним підрозді­лом у с. Новоселиця Старокостянтинівського району шляхом ліквідації  Старокостянтинівського професійного ліцею та Новоселицького професійного аграрного ліцею.

Створено 4 навчально-практичних центри за галузевим спрямуванням за професіями “Швачка. Кравець. Закрійник” на базі державного навчального закладу Хмельницький центр професійно-технічної освіти, “Монтажник санітарно-технічних систем та устаткування” на базі державного навчального закладу Подільський центр професійно-технічної освіти, “Електрозварник ручного зварювання. Електрозварник на автоматич­них та напівавтоматичних зварювальних машинах. Електрозварник” на базі Нетішинського професійного ліцею та “Електромонтер з освіт­лення та освітлювальних мереж. Електромонтажник з ремонту та обслугову­вання електроустаткування. Електромонтажник силових мереж та електроус­таткування” на базі Шепетівського професійного ліцею.

Також за пропозицією регіональної ради сім закладів професійної (професійно-технічної) освіти брали участь у розробці проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, у результаті чого п’ять закладів отримали кошти на суму 30 млн. 5,3 тис. грн для реалізації цих проектів.

За словами Олега Івановича, найбільшої гостроти набула проблема підготовки робітників та фахівців відповідно до реальних потреб регіонального ринку праці та працевлаштування випускників закладів професійної (професійно-технічної) та вищої освіти. Частина випускників не влаштовується за фахом. Так, про­тягом січня-жовтня 2018 року кількість випускників, що отримували послуги Хмельницької обласної служби зайнятості, становила 521 особу, з них закін­чили навчання у звітному періоді 238 осіб (у тому числі 55 навчалися за державним замов­ленням). Серед випускників 444 особи – це випускники вищих навчальних закладів, та 77 – випускники професійно-технічних нав­чальних закладів.

У розрізі професій найбільший попит роботодавців спостерігається на кваліфікованих робітників – це водії автотранспортних засобів, швачки, опера­тори котельні, слюсарі-ремонтники, трактористи, електрогазозварники, дорож­ні робітники, електромонтери з ремонту та обслуговування електроустатку­вання, мулярі, малярі, слюсарі-сантехніки, штукатури, токарі, верстатники деревообробних верстатів, пекарі тощо.

Також затребуваними є працівники сфери послуг (продавці, охоронники, кухарі, офіціанти, молодші медичні сестри).

Проте, додав доповідач, при формуванні регіонального/державного замовлення спостерігається тенденція, що на найбільш затребувані професії надається найменша пропозиція від роботодавців. Відсутність даних, що відображають реальну ситуацію на ринку праці, включаючи потребу роботодавців, спричиняє неповне та неефективне формування регіонального замовлення. Зокрема, при зат­вердженні прогнозних показників обсягів регіонального замовлення на підго­товку фахівців та робітничих кадрів у 2018 році для закладів професійної (професійно-технічної) освіти, які фінансуються з бюджету м. Хмельницький, надані пропозиції регіонального замовлення Хмельницькою міською радою на 603 особи та закладами професійної (професійно-технічної) освіти на 1025 осіб, суттєво різнилися.

Відсутність належної та єдиної системи збору та застосування інформації про регіональний ринок праці є негативним фактором у роботі регіо­нальної ради. Поліпшити ситуацію на ринку праці зможуть нові підходи до формування замовлень на фахівців з професійною та вищою освітою, зокрема забезпечення збалансованих замовлень держави, регіону, окремих галузей і попит населення. Департаментом освіти і науки облдержадміністрації розроб­лено єдиний порядок формування регіонального замовлення на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців освіти, охорони здоров’я, культури і мистецтв, підвищення кваліфікації фахівців державного управління та підготовку робітничих кадрів (фахівців) для регіональних потреб.

Продовжує зберігатися тенденція до зменшення контингенту бажаючих здобувати освіту у вищих професійних (професійно-технічних) закладах ос­ві­ти області. Так, у 2018 році у заклади професійної (професійно-технічної) осві­ти плановий набір становив 3395 осіб, а фактично прийнято на навчання 3196.

В умовах децентралізації у сфері політики щодо професійно-технічної освіти особливого значення набуває співпраця між публічною адміністрацією та роботодавцями і ця співпраця можлива у формі регіональної ради.

На думку директора Департаменту, у подальшому функціональними принципами роботи регіональної ради мають залишатися визначення ролі професійно-технічної освіти у регіональному соціально-економічному розвитку, рівень інновацій, що використо­вуються у сфері професійно-технічної освіти в області, розроблення пропозицій щодо формування регіонального замовлення на навчання та підготовку кваліфікованих робітників на підставі прогнозу потреби кваліфікованих робітничих кадрів  та фахівців на регіональному рівні тощо.

 

Під час колегії також була заслухана інформація про стан виконання доручень голови обласної державної адміністрації.

Підсумовуючи завершальну колегію обласної державної адміністрації 2018 року, голова адміністрації Вадим Лозовий відмітив, що 2018 рік був роком важливих подій, наполегливої праці,  позитивних результатів у реформуванні галузей, втілення в життя багатьох проектів.

Так, приємно, що Хмельниччина є серед лідерів у реформі децентралізації. Діє 45 об’єднаних громад, 73%  – від запланованих. За 6 місяців ми створили 4 громади та до 6-ти приєдналися нові території.
Уряд затвердив Перспективний план формування громад і поступово ми підходимо до наступного етапу – нового адміні­стративно-територіального устрою Хмельниччини.

За державної фінансової підтримки у понад півмільярда гривень  у громадах реалізовано більше 600 інфраструктурних проектів, тому активно ведеться  будівництво соціальних об’єктів: лікарень, шкіл, дитячих садочків, доріг, тільки мереж водопостачання збудовано 317 км, закуповується спецтехніка, відкриваються ЦНАПи.

Відмітив очільник області і аграріїв Хмельниччини, які впевнено тримають лідерські позиції в Україні. Утричі зріс обсяг капітальних інвестицій у сільське господарство  та  становить 2,4 млрд гривень. У півтора рази збільшено валовий збір зерна  і сягнув 4 млн 100 тис. тонн. Область повністю забезпечено регіональним продовольством.

Безпрецедентний фінансовий ресурс цьогоріч спрямовано на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг області – майже 1 млрд. гривень.

Капітально відремонтовано західний під’їзд до м. Хмельницького та дорогу через селище Війтівці, відновлено 10 км автодороги поблизу с. Шатава. Побудовано ІІ чергу об’їзної дороги довкола м. Дунаївці, завершуються ремонтні роботи із розширення проїзної частини на аварійно-небезпечній ділянці “тещиного язика”. Відремонтовано всі під’їзні дороги до опорних шкіл. Проведено вуличне освітлення у 107 населених пунктах тощо.

Реалізовуються інвестиційні проекти, відкриваються нові підприємства, створюються робочі місця. Введено в експлуатацію важливі для територій об’єкти. Усього за 4 роки в області реалізовано понад 1 тис. 800 проектів.

Реформуються освіта та охорона здоров’я. Першокласники навчаються в новому освітньому просторі “Нової української школи”. Для розвитку медицини на селі будується 27 амбулаторій, оснащених новою технікою, зі швидкісним інтернетом, житлом та автомобілем для лікаря. Розпочато будівництво нового лікувально-діагностичного корпусу обласної дитячої лікарні.



« повернутися до списку новин