Кабінет міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін у закон про освіту

14 лютого уряд схвалив законопроект, який повинен внести зміни в перехідні положення закону "Про освіту" та продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки - до 2023-го. Продовження перехідного періоду пропонувала Венеціанська комісія.

Раніше Верховна Рада ухвалила закон, яким зобов'язала викладати українською мовою в старшій школі з 1 вересня 2018-го. До старшої школи можна отримувати освіту мовою нацменшин. Потім можна вчити цю мову як окремий предмет. А викладати вчителі мають українською. Ідея була в тому, щоб випускники шкіл нормально володіли державною мовою. Після цього хвиля обурення прокотилася по Румунії, Угорщини, Молдови та Росії. Спокійно відреагували поляки і болгари.

Угорщина заявила, що буде ініціювати перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Угорщина також пригрозила санкціями і анонсувала акцію під гаслом "самовизначення для Закарпаття". Після цього 12 жовтня 2017 року в ПАРЄ закликали Україну врахувати при виконанні закону про освіту "всі без винятку" рекомендації Венеціанської комісії щодо цього документу, а також внести відповідні зміни в сам закон. Пізніше Угорщина наклала вето на роботу грудневої комісії Україна - НАТО. На початку місяця 11 держав - членів Альянсу розкритикували позицію Будапешта і його ультиматуми.

Нагадаємо, що Європейська комісія "За демократію через право", більше відома як Венеціанська комісія, опублікувала рішення щодо мовних положень закону України "Про освіту".

Документ містить низку рекомендації для України, але водночас – вважає, що права угорськомовної меншини та інших меншин країн-членів ЄС можуть бути дотримані без внесення змін до сьомої статті закону, тобто тієї, якою встановлюється мова навчання.