Олешинська громада
Хмельницький район, Хмельницька область

Освітня реформа - нова якість освіти.

Майже три роки Україна йшла до освітньої реформи. Врешті у вересні 2017 року парламент ухвалив закон про освіту. Що змінить освітня реформа і чи вплинуть зміни на якість здобутої у школах освіти?

На це питання дає відповіді заступник Міністр освіти та науки України Павло Хобзей.

 

Якщо говорити про те, як запрацює реформа на практиці. У бюджетів міст більше грошей і, відповідно, можливостей  до змін, і увага до міських навчальних закладів зі сторони самого міністерства та управлінь на місцях прискіпливіша. Як освітня реформа буде працювати у селах?

Павло Хобзей: Нова освітня реформа стосується і міських, і сільських шкіл з 1 по 11 клас включно. Міністерство прийняло типові освітні програми за якими буде відбуватися навчання. Коли говоримо про реформу, то маємо на увазі зміст освіти, методики викладання та навчальне середовище. Ці компоненти однакові для усіх шкіл.

На навчання вчителів, які 1 вересня стануть класними керівниками першокласників, уряд виділив 370 млн. грн. Програма цього навчання затверджена Міністром освіти. Вона складається з очної компоненти та дистанційного навчання через інтернет. Дистанційний курс складається з 6 модулів, їх можна скачати на флешку і освоювати у зручний для цього час.

Уряд виділив 1 млрд. грн. субвенцій на організацію освітнього середовища. Відповідно до постанови передбачене співфінансування цього процесу у розмірах 30% на 70% для міста, 90% на 10% для районів та ОТГ.

У концепції нової української школи ми хочемо позбавитися авторитарної педагогіки.

 

Якщо говорити про якість освіти в селі, то проблематично з вчителями, які викладають у старших класах. За статистикою, на відмінно ЗНО в цілому по Україні склали 30% учнів, якщо говорити про сільську місцевість – 8%. Що буде з якістю викладання предметів у середній та старшій школі, як тут досягнути успіху?

Павло Хобзей:  Як інструмент вирівнення якості освіти вже кілька років ми проводимо так звані зміни мережі для опорних шкіл. Наприклад, від кількості 10-х класів по селах не має і десяти учнів. Це означає, що школа не може організувати поглиблене вивчення якихось предметів. У процесі урбанізації дітей по селах зменшилось, але шкіл, де є випускні класи, збільшилося. Чому? Бо страждаємо на популізм. І кожен депутат у своєму селі хотів мати школу. Тепер вони стоять порожні.

 

Школа вийде з села – село щось втратить. Переїзди в опорну школу – це погіршення екології та додаткові ризики. Як гадаєте?

Павло Хобзей: Важливо, щоб жителі сіл могли самореалізовуватися. Ми забираємо дітей з малочисельних шкіл тому, що там не можуть, на жаль, забезпечити якість освіти. Вчителям важко працювати, коли їх є всього декілька і вони не мають можливості спілкуватися з колегами. Доведено, що педагоги найкраще розвиваються, коли мережево спілкуються між собою.

Нова українська школа – це комплексний підхід. В законі перераховані 10 основних компетентностей та наскрізні вміння як працювати в групах. Але у малочисельних школах часто немає таких можливостей. Важливою є і комунікативна компетентність рідною мовою. Коли мало дітей, складно організувати такі процеси. Соціум, спілкування, робота в групах – дуже важливі складові освіти.

Звичайно до цієї концепції ще треба дійти. Не всюди цей шлях долатиметься однаково швидко. Наприклад, на Дніпропетровщині влада інвестувала у навчальне середовище області великі кошти. Не усі міські школи мають те, що дніпропетровські опорні. Але вчителю, який 30 років працював за однією системою, за кілька модулів та декілька годин дистанційного навчання складно змінитися миттєво. У когось це виходитиме швидше, у когось – повільніше.

Завдяки роботі уряду минулого року зарплату вчителів підняли на 50%, цьогоріч  на 25%. Ця зарплата у селі, де в принципі немає роботи, дуже конкурентно спроможна. На жаль, прямої пропорції великої зарплати до високого рівня викладання – немає. Вчителі, які працювали добре, вони і надалі працюють добре. Ті, які працювали по-іншому, і далі будуть так працювати. Ми створюємо умови для змін та для навчання. Але це не означає, що кожен цим скористається.

 

Як утворюються опорні школи?

Павло Хобзей: В Україні зараз існує 499 опорних шкіл і близько 1000 філій. Маємо унікальне Закарпаття, де немає жодної опорної школи. Утворення опорних шкіл річ не примусова. Опорна школа – це інструмент, яким має користуватися ОТГ. Коли люди, яких обрала громада, пояснюють своїм жителям, що важливо дати можливість дітям вчитися у школах з обладнанням, інтернетом, спілкуванням, а не просто зберегти школу у тому стані, якому вона є, бо вона є, то люди швидше зголошуються на утворення опорних шкіл.

 

Як фінансуються опорні школи?

Павло Хобзей: Вже впродовж кількох років уряд виділяє кошти на опорні школи. Близько 400 млн. грн. виділили у 2016 році, 500 млн. у 2017-му і окремо виділялися гроші на школи ОТГ.

Децентралізація дозволяє залишати велику кількість доходів у місцевих бюджетах. У тих 100 школах, які брали участь у цьогорічному пілотному проекті реформи, навчальні середовища створювали самі громади. З державного бюджету не використали ні копійки.

Формула освітньої субвенції залежить від кількості учнів і від нормативної наповнюваності класів. Субвенція покриває лише заробітну плату педагогічних працівників. Самі умови навчального середовища – зона відповідальності місцевої влади, маю на увазі ремонти, обладнання, опалення, харчування, довезення дітей до школи. Також є додаткові програми фінансування: 1 млрд. грн. виділили на навчальне середовище нової української школи, 450 млн. грн.. на кабінети для шкіл математично-природничого спрямування, 200 млн. грн. на автобуси і т.п.

У будь-якій справі багато залежить від керівників і від самих учасників процесу. Немає поганої школи, є поганий директор школи. Наші завдання, як управлінців, правильна кадрова політика та правильні призначення.

 

Правда, що директори більше не займатимуться господарською частиною життя школи, а працюватимуть лише над якістю освіти?

Павло Хобзей: Це наша мрія. Часто місцева влада з директорів робить завгоспів. Показники якості освіти мало кого цікавлять. Більше цікавить кількість використаної електроенергії, тепла, води і т.п.

Маємо приклади фінансово заможних ОТГ, де директори справді займаються виключно навчально-виховним процесом. Директор має бути лідером, надихати до змін вчителів і розвивати дітей.

Говориться також про те чи повинна кожна школа мати власний рахунок та бухгалтерію. Якщо повинна, то відповідно директор має проводити рендери і тому займатиметься не лише навчально-виховним процесом. Як на мене, краще створювати при відповідних управліннях централізовані служби, де навчені люди будуть вести фінанси.

 

Раніше діти два останні роки школи, 10-11 класи, вже довчалися в інших місцях, батьки наймали їм квартири і вони там жили. Як зараз бути тій дитині, якій годину треба буде тільки до школи добиратися? Відповідно на три години раніше прокидатися. Зрозуміло, що у неї будуть гірші знання, ніж у тих дітей, що зразу в місті і живуть.

Павло Хобзей: До опорної школи дитина має доїжджати не довше, ніж тривалість одного уроку, тобто не більше 45 хвилин. так записано у нормативах. У прийнятому законі про освіту йдеться про те, що старша школа буде відділена від основної школи. Це відбудеться тоді, коли нова школа дійде до цього класу. Прописано, що це станеться у 2027 року, але можливо ця точка зміститься на 2023 рік. Тоді створять мережу академічних ліцеїв для 10-11 класів і при них діти зможуть жити.

Початкова школа буде наближена до місця проживання, основна школа повинна буде перейти у більші містечка в опорну школу. Самих академічних ліцеїв не буде у такій кількості, скільки зараз існує шкіл з 10-11 класами. В одній паралелі академічного ліцею повинно бути не менше 100 учнів. Тоді дитина зможе обирати предмети для поглибленого вивчення. Станом на сьогодні школи мають 17 обов’язкових предметів, а деякі і 22. Це нонсенс.

 

Які результати дії реформи можна буде побачити  вже у 2018-2019 навчальному році у сільських школах?

Павло Хобзей: Будуть навчені усі вчителі. Не лише ті, які ведуть перші класи, а й учителі, що викладають іноземні мови. Більшість шкіл отримає нові меблі. Кожна школа отримає дидактичні матеріали для змін підходів навчання. Фонд «The LEGO foundation» підтримуючи реформи в Україні готовий забезпечити кожного учня наборами «Шість цеглинок» та плейбоксами. «Шість цеглинок» - це технологія навчання, яка допоможе учням тренувати пам’ять, розвивати моторику і творчо мислити.

 

Що будуть робити аби залучати молодих вчителів до викладання?

Павло Хобзей: Не можу сказати, що на рівні міністерства у нас вже є для цього якісь дієві заходи, але, наприклад, на Одещині, готуючись до реформи, випускникам педагогічних училищ, де працюють пілотні школи, хочуть знайти робочі місця і щоб молоді педагоги взяли перші класи.

 

Джерело інформації: https://hromadskeradio.org/ru/programs/reformy/novi-dydaktychni-materialy-mebli-ta-konstruktory-lego-yak-osvitnya-reforma-zminyt-silski-shkoly-ukrayiny

 

Ця публікація була підготовлена в рамках проекту «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю видання і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу».

 



« повернутися до списку оголошень